Безпечний простір

Інформування про мінну небезпеку — види діяльності, спрямовані на зниження ризиків, пов’язаних з отриманням тілесних ушкоджень в результаті підриву на мінах / ВЗВ завдяки поліпшенню обізнаності чоловіків, жінок та дітей про мінну небезпеку в залежності від різного ступеню вразливості, ролей та потреб і шляхом пропагування змін у поведінці, включаючи поширення інформації для населення, освіти та навчання, а також завдяки зв’язку з громадами з питань протимінної діяльності.

За статистикою, внаслідок різноманітних війн та воєнних конфліктів на території більш ніж 70 країн світу знаходиться близько 60 мільйонів мін та вибухонебезпечних предметів, в тому числі і в Україні. Щороку від них гине та травмується приблизно 26 000 людей, 80% з яких – цивільне населення. Під час збройних конфліктів в Афганістані, Іраку, В’єтнамі, Чечні до 56% втрат серед військовослужбовців це втрати від вибухонебезпечних предметів. Тому вмінню поводитись на території, забрудненій вибухонебезпечними предметами, приділяють значну увагу як цивільні, так і військові структури, що діють в постконфліктних державах.

Основні правила поведінки в небезпечному районі:

• Ретельно навчайтесь розпізнавати міну (ВНП) або її частини;

• Будьте обережні на колишніх військових позиціях, контрольних дорожніх пунктах, аеродромах, місцях переправи через водні перешкоди  і колишніх оборонних укріпленнях:

• Якщо виявили ознаки мінного поля, попереджувальні знаки або альтернативне маркування, помітили: нагромадження каміння, дерев’яні палки, різнокольорові стрічки та ін.;

• Якщо помітили кістки або скелети тварин, що залишились на місцевості;

• Якщо помітили необроблені ділянки землі, порушену рослинність або шар ґрунту;

• Якщо помітили на місцевості низькі кілки, електричні дроти або розтяжки;

• Якщо помітили на місцевості демаскуючі ознаки встановлення мін: коробки, укупорку, дроти, чеки, пластикові кришки, огороджені ділянки на місцевості тощо.

Основні правила пересування на місцевості, яка може бути замінована: 

• Подумайте, чи є ця поїздка необхідною? Не розміщайтесь на нових ділянках місцевості, особливо поодинці «це небезпечно».

• На топографічні карти (атласи автомобільних шляхів) наносьте відомі заміновані і небезпечні маршрути. Всі зміни фіксуйте вчасно, так як обстановка постійно змінюється.

• Цікавтеся свіжою інформацією про заміновані землі (ділянки), розмовляйте з особовим складом груп розмінування, медичним персоналом, місцевим населенням про інциденти, пов’язані з вибухом міни.

• Проінформуйте весь особовий склад про типи мін, що встановлені на небезпечній ділянці місцевості, і їх наслідки при спрацюванні. Розвійте впевненість “досвіду” і “імунітету”. З мінами повинні працювати тільки підготовлені особи – спеціалісти з розмінування.

• Перевірте комплектність обладнання і справність спорядження. Проведіть інструктаж особового складу по заходах безпеки. Визначте, хто буде надавати першу медичну допомогу в разі виникнення інциденту.

• Не пересувайтесь в небезпечній зоні по одному (як мінімум дві людини, два транспортних засоби).

• Проінформуйте відповідну особу (начальника, командира, чергового) про те, куди ви збираєтесь відлучитися і коли плануєте повернутись.

Основні правила пересування на небезпечній території

• При русі дотримуйтесь доріг з твердим покриттям. Намагайтесь рухатись по сліду іншого транспортного засобу.

• Будьте обережні, помітивши залишений або підірваний транспортний засіб на дорозі або узбіччі. Обережно обійдіть або об’їдьте перешкоду якомога далі від неї.

• Не зходьте з дороги (стежки) на узбіччя в туалет. 

• Будьте обережними на старих дорогах. Довідуйтесь у місцевих мешканців про інциденти на цій території.

• Рухайтесь в колону по одному з дистанцією – 10-20 м;

• Не протикайте нічим землю, не тягніть нічого, особливо дріт, не торкайтеся до предметів, які знаходяться поблизу. Задайте собі питання: чому цей предмет знаходиться тут?

• Зберігайте пильність, будьте уважними і врятує вам життя;

• Якщо побачили міну, попробуйте визначити її небезпеку, не сходячи з місця. Встановіть альтернативне маркування, нанесіть всі необхідні дані на топографічну карту і обов’язково зробіть доповідь начальнику (командирові).

Основні правила поведінки при зіткненні з міною або іншим ВНП в пішому порядку:

• При зіткненні з міною завжди будьте пильними і спостережливими – це дасть Вам можливість завчасно помітити демаскуючі ознаки небезпечного району, міни – ще до зіткнення.

• Якщо поряд знаходяться люди подайте команду: “МІНА!”, або “СТІЙ, МІНА!”. Перевірте місцевість біля своїх ніг наявність дротяних розтяжок чи інших предметів.

• Виявлені міни або ВНП позначте на місцевості за допомогою добре видимих альтернативних засобів маркування на відстані не ближче 10 см до них. Про місцезнаходження ВНП повідомте особовий склад і свого командира (начальника).

• Після пророблення суцільного проходу (стежки) вийдіть із замінованої зони (ділянки). Прохід зі сторони безпечної ділянки місцевості маркується підручним матеріалом (гілками дерев, камінням, палками встановленими навхрест, прокопаними канавами, пісчаними смугами).

Основні правила поведінки при зіткненні з міною або іншим ВНП під час руху транспортним засобом:

• Помітивши міну або інший ВНП зупиніть рух транспортного засобу.

• Заглушіть двигун для запобігання непотрібної вібрації землі.

• Не виходьте з транспортного засобу.

• Терміново по засобах зв’язку зв’яжіться з іншим транспортним засобом або з компетентною особою і повідомте про ваше місцезнаходження і виявлену небезпеку.

• Спокійно оцініть обстановку. Залишайтесь в машині, поки не прибуде допомога. В разі необхідності покиньте транспортний засіб, зійдіть на слід, що залишився від руху машини, і повільно рухайтесь ним в зворотному напрямку, уважно оглядаючи місцевість.

• Безпечна відстань під час руху людей, які залишають машину, становить 10-20 м. Рухатись необхідно в колону по одному.

• Колії, по яких рухався транспортний засіб, необхідно закрити і позначити підручним матеріалом.

• При наявності кількох людей обов’язково виставте охорону.

ЗАПАМ’ЯТАЙ: 

• Якщо сумніваєшся – не заходь в підозрілу зону. Повернись назад!

• Пересування наодинці або одиночним автомобілем небезпечне!

• Надмірна допитливість та цікавість в небезпечному районі призводить до смерті або каліцтва

• Всі знаки на місцевості, що викликають сумнів, необхідно розглядати як попередження про небезпеку!

• Поспішність в небезпечній зоні не допускається!

Пожежі – найбільш масові і розповсюджені лиха: вони відбуваються практично в усіх районах нашої країни, особливо влітку в лісах, на торф’яниках, полях, у житлових будівлях і на промислових підприємствах. Вогонь знищує будівлі і споруди, дерева і тварин, зазнають каліцтв і гинуть люди.

Причинами виникнення пожеж у природних екосистемах можуть бути – кинутий недопалок або сірник, розведення вогнища і необережне поводження з ним, роботи у лісових районах (утилізація сміття, будівництво і т. д.), випалювання трави на лісових галявинах. У 90 % випадків причина виникнення лісових пожеж – людина.

І хоча всі розуміють усю користь того, що дають нам зелені насадження, але чому ж тоді так безжалісно нівечать їх? Щоб виростити лісові насадження, потрібно кілька десятків років.

Попереду Пасхальні і травневі свята, коли за гарної погоди люди звично потягнуться на пікніки у ліси й лісосмуги, на береги водойм, у передмістя – на дачні ділянки. У цей період року різко збільшується кількість пожеж у лісостеповій зоні, загорянь торішнього сухостою довкола дачних кооперативів, у приватному секторі, біля доріг.

Затим розпочнеться сезон масового відпочинку людей – канікул та відпусток, коли тисячі людей перемістяться з міст та селищ у зелену зону, що теж посилить пожежну загрозу лісам.

Аби уникнути подібного, слід пам’ятати, що розкладати вогнища й застосовувати відкритий вогонь у лісі забороняється! За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб спалахнуло велике полум’я, особливо у хвойному лісі. Забороняється розпалювати багаття на торфовищах, поблизу копиць сіна, скирт соломи. Пожежну небезпеку становлять і старі пні та сушняк.

Слід дуже пильно наглядати за дітьми, адже, користуючись свободою, вони можуть підпалити чагарник чи сушняк. Їхні пустощі з вогнем – дуже небезпечні.

Правила безпеки під час виникнення пожежі в природних екосистемах:

• Не панікуйте та не приймайте поспішних необдуманих рішень;
• Не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
• З небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;
• Якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою поверхнею землі, – воно тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
• Гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;
• Під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу;
• Будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть звалитися та травмувати вас;
• Після виходу із осередку пожежі негайно поінформуйте місцеву пожежно-рятувальну службу за телефоном «101» про місце, масштаб та характер пожежі.

Перша допомога при опіках:

• Посадіть або покладіть постраждалого;
• Обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хвилин і більше);
• Якщо є можливість, то зніміть з уражених місць каблучки, годинники, паски, взуття до того, поки ці місця не почали набрякати;
• Зняти предмети одягу, які згоріли або ще тліють, можна лише у тому випадку, якщо вони не прилипли до уражених місць постраждалого;
• Шкіру навколо опіків потрібно обробити розчином марганцівки або спиртом;
• Всі опіки необхідно захистити, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу (простирадло або наволочка, чисті серветки);
• Викликати швидку медичну допомогу за телефоном «103».

Якщо дитина залишається сама вдома, навчіть її основним правилам безпеки в побуті:

• На видному місці напишіть телефони, по яких можна швидко зв'язатися (ваша робота, мобільний, служба порятунку «101», міліція «102», швидка допомога «103». сусіди).
• Постійно нагадуйте дитині правила безпеки, влаштовуйте маленькі іспити, розбирайте помилки. Перетворіть процес навчання на захопливу гру.
• Самі неухильно виконуйте правила безпеки та будьте прикладом. Приберіть всі предмети, якими дитина може поранитися.
• Перевірте, чи не залишили ви включеною воду або газ, чи вимкнули електронагрівальні прилади.
• Не залишайте на видних місцях пігулки та інші ліки.
• Вирушаючи з будинку, прибирайте ріжучі предмети, сірники та запальнички.
• Навчіть дитину правильно поводитися з телевізором, комп'ютером та електрочайником.
• Поясніть, що чіпати електричні розетки заборонено, а тим більше встромляти в них сторонні предмети.
• Дитина повинна чітко уяснити для себе заходи безпеки з електрикою, і не торкатися електроприладів мокрими руками.
• При найменших ознаках несправності електроприладу, наприклад, появі іскор, варто відразу ж розповісти про це дорослим або зателефонувати сусідам.
• Ні в якому разі не можна залишати без догляду дитину дошкільного віку.